категорії: блоґ-запис

Ангеле

теґи: вірші

Порцелянове янголятко,

Емальоване Ти чи ні,

Я налию Тобі в горнятко

Найсолодші свої пісні.

 

Я чесатиму Твої коси,

Що іскряться неначе сніг,

І втиратиму тихі сльози,

Що від щастя зронила їх.

 

Що я можу Тобі ще дати?

Хіба трохи свого тепла.

Хоча в мене його багато,

Лиш прийняти б усе змогла.

 

За тих кілька щасливих митей,

Випадкове сплетіння рук,

Таємницею оповитий

Твого шепоту ніжний звук.

 

Лиш за те, що мені явилась,

Що приходиш бодай у сні,

Але вже виростають крила

І зима програє весні.